Українська діаспора

Українська діаспора – сформувалася в основному внаслідок сталінських депортацій і міграції часів II Світової війни. Вона умовно поділяється на східну (Росія 4,3 млн, Казахстан 900 тис., Молдова 600 тис., Білорусь 300 тис., Узбекистан 150 тис., Киргизія 100 тис.) і західну (США 2 млн., Канада понад 1 млн, Бразилія та Аргентина по 400 тис., Австралія і Франція по 40 тис., Велика Британія 30 тис., Німеччина 25 тис.).

Частина українців віддавна проживає на територіях, які після II Світової війни увійшли до складу сусідніх з Україною держав (Польща 300 тис., Румунія 100 тис., Словаччина 40 тис. жителів українського походження).

Усього у світі поза межами України проживає приблизно 10 млн людей українського походження.

Зв’язок української діаспори з історичною Батьківщиною здійснює через товариство “Україна”, “Конгрес вільних українців”, громадські та культурні організації.

Відчутну роль у зміцненні цих зв’язків відіграє журнал “Українська діаспора”, що видається Національною Академією наук України.

Західна діаспора

Українська діаспора в Польщі не така велика і налічує близько 300 тис. чоловік. Українські діаспори є і в східній Словаччині, і Румунії. У країнах далекого зарубіжжя українські діаспори існують у Канаді (понад 1 млн чоловік), США, Великобританії та Німеччині, у даний момент створюється українське суспільство в Еквадорі.

Серед найбільших організацій української діаспори – Український державницький фронт (Великобританія), Європейський конгрес українців, Ліга українців і Ліга українок Канади, українсько-американська організація “Воля”.

Політичною організацією, що має тісні зв’язки з українською діаспорою на Заході, є КУН (Конгрес українських націоналістів). З діаспорою також пов’язані ще кілька менш впливових правонаціоналістичних партій.

Українська влада пов’язувала особливі надії з українцями далекого зарубіжжя в перші роки становлення української державності. Орієнтація на діаспору переважно відстоювалася західноукраїнської політичною елітою, що прийшла до влади і контролювала міжнародну діяльність, культурний і духовний розвиток країни. Однак надії на значні інвестиції в економіку не виправдалися через економічну і політичну слабкість української діаспори. У той же час за кошти української діаспори зроблено чимало: відкрилися посольства і представництва України, здійснювалася гуманітарна допомога, особливо навчальною літературою і медикаментами.

Західна діаспора сформувалася в результаті переселення людей у країни Західної Європи, Північної і Південної Америки. На даний момент в США проживає 1,5 млн осіб, в Канаді – близько 1,2 млн чоловік, у Польщі – 300 тис. чоловік, в Бразилії 500 тис. чол. Всього в західній діаспорі проживає 4 млн. 348 тис. чоловік. На переселення вплинули фактор переслідування людей сталінізмом, а також безправне становище селян на початку XX століття.

Східна діаспора

Найбільшою за чисельністю діаспорою є російська. Загальна чисельність українців в Росії складає 4379690 чоловік. Більшість українців проживає на Кубані (до 47%), у Тюменській області – до 800 тис., у Воронезькій, Брянській, Омській областях, в Ставропольському і Приморському краях. У Молдові проживають 600,4 тис. українців, які складають 13,8% населення республіки.

У Росії є культурна автономія українців на чолі з Руденком-Десняком (керівництво автономії займає право-ліберальні позиції, а сам Руденко-Десняк у 1995 році балотувався в Державну думу РФ за списком “Демократичний вибір Росії – Об’єднані демократи”).

У 1991 році уряд Республіки Молдова прийняв постанову “Про заходи щодо забезпечення розвитку української національної культури в республіці”, а також здійснив ряд кроків щодо забезпечення мирного розв’язання придністровського конфлікту, але питання життя українського населення в Молдові піднімаються практично на кожній міжнародній зустрічі міждержавного рівня.

У Білорусі питання про збереження етнічної приналежності українців також вирішується на державному рівні.

Східна діаспора включає в себе українців Росії, Середньої Азії та інших країн СНД. У Росії проживає 4млн 362тис чоловік, в Казахстані – 890 тис. чоловік, в Молдові – 600 тис. чоловік, в Білорусії – 300 тис. чоловік.

Серед причин можна назвати висилки українців Петром Першим на будівництво, на освоєння нових земель, для участі у війнах.

Українська діаспора в Італії

Про українську присутність у Ватикані та Італії існують історичні свідчення. Перш за все йдеться про пам’ятки, пов’язані з історією Української Церкви. У Ватиканській бібліотеці зберігаються найдавніші українські пам’ятки – листи Папи Григорія VII до Київського князя Ізяслава, датовані 1075 роком, служебник Київського митрополита Ізидора XV століття (до наших днів зберігся будинок неподалік від Ватикану, де митрополит доживав свого віку), документи Берестейської унії.

Центром духовного життя сучасної Української громади в Римі є комплекс інституцій на північно-західній околиці міста. Перш за все це – перебудований стараннями патріарха Йосипа Сліпого в 1967-1969 роках собор Святої Софії, за стилем та мозаїчною обробкою близький до Святої Софії Київської. Поруч розташований будинок Українського католицького університету (УКУ) імені Папи Климента та Українська Мала Семінарія. У приміщенні УКУ є архів, де зберігаються рукописи та інші цінні документи, наприклад особистий паспорт родини Михайла Грушевського.

Українська діаспора в Аргентині

Аргентинська Республіка була однією з перших держав, які визнали Українську Народну Республіку. Це сталося 5 лютого 1921, коли уряд УНР був уже вигнаний з України. Аргентина визнала УНР як суверенну державу. Що ж стосується сьогодення, то вже 5 грудня українська громада влаштувала у Буенос-Айресі перед парламентом грандіозне свято на честь перемоги на Всеукраїнському референдумі 1 грудня. Того ж дня Президент Аргентини Менем прийняв делегацію аргентинських українців і показав документ, відповідно до якого Аргентина визнала Україну як незалежну державу.
В даний час в Аргентині налічується понад 200 тисяч українців.

Українська діаспора в Грузії

Одним з найбільш знаменних подій останніх років для української діаспори в Грузії стало відкриття Першої української школи імені Михайла Грушевського. Цей навчальний заклад фінансується з бюджету “країни перебування”. Програма у школі – українська. Міністерство освіти надіслало з Києва букварі, підручники, методики, карти. Планується, що випускники отримають два дипломи про середню освіту – українського та грузинського зразків. Фактично – це школа продовженого дня. З дітьми щоденно працюють по два викладачі, які допомагають готувати уроки і граються з ними. Переважна більшість дітей носять звичайні грузинські імена і прізвища, адже батьки у них грузини, а матері – українки.

Хороші відносини між українцями і грузинами збереглися завдяки тому, що Україна завжди і словами, і ділом, підтримувала Грузію. Зокрема, наші вертолітні героїчно вивезли сотні людей із снігів Сванетії. Заслуговують на похвалу й українські посли в Грузії – Анатолій Касьяненко і Степан Волковецького. Вони доклали чималі зусилля для становлення взаємовигідних відносин.

Українська діаспора в Чехії

Найбільшим організованим об’єднанням українців у Чеській Республіці є “Українська ініціатива”, яку очолює Віктор Райчинець. Загальне збільшення кількості вихідців з України у Чехії позначилося й на активізації роботи українського суспільства. За словами В. Райчінця, суспільство настояло, щоб у церкві відбувалося служіння українською мовою, адже громадяни України становлять більшість прихожан чеської православної та греко-католицької церков. Церква для українців є об’єднуючим чинником: здебільшого українці підтримують між собою контакти завдяки церкві. У неділю та у свята православні та греко-католицькі церкви по всій країні ледь вміщають всіх, хто хоче слухати службу Божу.

Крім “Української ініціативи” у Чехії активно діють такі громадські організації як Союз українців, Форум Українців Чеської Республіки, Союз українських жінок. Однак всі разом вони становлять лише трохи більше, ніж 10 відсотків із загального числа українських громадян. Тому зрозуміло у якому напрямку докладати зусиль.

Аскольд Лозинський

Аскольд Лозинський – відомий світовій та українській громадськості як президент Світового конгресу українців.

Народився він 8 лютого в 1952 р. у Нью-Йорку в родині українських емігрантів. Свою роботу з об’єднання українських емігрантів почав ще замолоду.На шляху об’єднання Аскольд Лозинський обіймав посади:

  • Головного редактора українсько-американського студентського журналу – 1971-1974
  • Президента Української студентської організації – 1973-1975
  • Президента Українсько-американської молодіжної асоціації – 1980-1989
  • Члена Ради директорів Організації американської допомоги у світі – 1981-1985
  • Віце-президента Українського конгресового комітету Америки (організація представляє українців США) – 1989-1992
  • Українського конгресового комітету Америки – с1992 р. і до сих пор.

Крім того, Аскольд Лозинський є членом правління багатьох українсько-американських та світових українських організацій, а також професійних асоціацій США. Проводить активну роботу по об’єднанню світової української спільноти за кордоном. З цією метою не раз зустрічався з президентами США, України та Польщі. Нагороджений орденом України “За заслуги” та відзнаками організацій українців у світі. Коли в середині 60-х років, головним чином, у Канаді та Сполучених Штатах було створено так званий Світовий Конгрес вільних українців (СКВУ), який після утворення Української держави трансформувався у Світовий Конгрес Українців (СКУ) та поширив свій вплив на європейські країни і на терени держав, які утворилися на уламках колишнього СРСР, його президентом у 1998 р. став Аскольд Лозинський. Він донині обіймає цю посаду. Сьогодні, поряд з УВКР Світовий конгрес українців (організація представляє українців, які проживають поза межами України) є ще однією міжнародною організацією, покликаною об’єднувати українців.

Posted in Історичний Блог.

One Comment

  1. Добрий день

    Чи є у вас електронна пошта , щоб надіслати листа із вкладенням?

    Шановні друзі, палкі вітання з України!

    Благодійним фондом “Історія становлення української нації” (м.Київ, Україна) цього року започатковано комплексний проект, спрямований на патріотичне виховання молоді та культурне позиціонування України у світі.
    Цим листом ми запрошуємо Вас до активної співпраці. Просимо підтримати наш проект та розповсюдити інформацію про нього за допомогою Вашого Видання й довести її до небайдужого товариства!

    Проект в цілому охоплює низку планів, серед яких створення Музею “Історія становлення української нації”, реставрація документальних фільмів Національної Кінематеки України “Невідома Україна”, створення історико-туристичних роликів “Україна. Колиска Європи” та мультиплікаційного серіалу для діточок “Сучасні пригоди Котигорошка”, облаштування сувенірного вернісажу тощо.

    Вже розпочато роботу над облаштуванням “Музею “Історія становлення української нації”. Ви можете відвідати web-сайт Музею та нашу сторінку у Facebook. Музей створюється як пульсуючий культурний центр загальнонаціонального значення: тисячолітній поступ державотворення та шлях формування українського національного духу постане перед глядачем як жива картина, яку можна не тільки споглядати, але й читати, слухати, відчувати та самому стати її частиною. Як ми це зробимо? Пропонуємо переглянути брошуру проекту, що є в доданих файлах!
    Вже сформовано проектну групу з більш ніж 50 відомих фахівців: істориків, скульпторів, дизайнерів, спеціалістів з інформаційних технологій, громадських діячів та волонтерів, які працюватимуть над створенням високотехнологічних експозицій. Почин вже зроблено! Наступні кроки за нами!

    Як можна допомогти?

    1. Розповсюдити інформацію про проект за допомогою Вашого видання. Наразі започатковано краудфандингову кампанію на платформі Indiegogo, де кожен, кому не байдужа українська історія, зможе дізнатися більше про проект та зробити свій внесок. Тому ми просимо вас максимально розповсюдити посилання на проект: https://www.indiegogo.com/projects/museum-history-of-formation-of-ukrainian-nation#/. Це дуже допоможе!
    2. Опублікувати інтерв’ю з командою Музею та світлини процесу підготовки Музею до запуску. Ми прагнемо, щоб якнайбільше українців в світі дізналися про проект і відчули, що саме такі ініціативи, які можуть об’єднати націю, втілюються в серці української культури та історії.
    3. Заохотити українську громаду зробити пожертвування на проект: через платформу Indiegogo або перерахувавши внесок до Благодійного фонду “Музей історії становлення української нації” (презентацію Музею та реквізити для перерахування допомоги ви знайдете у вкладеному файлі).

    Якщо 100 небайдужих перерахують по 100 доларів, ми вже зможемо запустити експозицію, присвячену розвитку нашої державності за часів Київської Русі. Кожен внесок важливий! Єднаймося, і гуртом ми зможемо все!

    Ваша підтримка та допомога слугуватимуть розвитку Музею, а також реалізації його культурних та освітніх програм. Якщо ви маєте альтернативні пропозиції, радо почуємо їх від вас!

    У разі питань звертайтеся до Світлани Олєйнікової:
    email: s.olieinikova@synergy-consulting.biz
    tel: +380964603793
    skype: svetlana.olieinikova
    або у відповіді на цей лист.

    З повагою,
    Благодійний фонд «Історія становлення української нації», ініціатор проекту
    “Synergy Development Consulting”, LLC, фандрейзинговий партнер Фонду

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *